Вона ішла спокійною ходою
І місяць сріблом сяяв їй услід .
Ішла понад горами , над водою
І залишала після себе тьмяний слід .
Все було темним , вкрилось темнотою ,
Вона ішла , шукала щось своє .
Вона ішла спокійною ходою ,
Ішла так тихо , як ніхто не йде .
Минула швидко ... Швидко й немомітно .
Хоча раніш вкривала увесь світ ...
Здавалося - тихенька , непримітна .
Та все , минула . Вже застиг і слід .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327788
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.04.2012
автор: Троль