Стежина в’ється крізь роки,
Тягар все більш згинає плечі,
А десь збираються круки,
Чекають днів моїх старечих.
Та ще невтоптана земля,
Де понесуть вперед ногами,
Ще не засіяні поля,
Де урожай зберу із вами.
Хай в’ється довго стежки слід,
Поля ростуть багатим хлібом
І хай примножується рід,
Щоб внуки ще пишались дідом!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327891
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.04.2012
автор: Віталій Назарук