Перед вікном зламали горобину.
Торкнулись кетяги землі.
Любив її роками,мов дівчину.
Нестерпно боляче мені.
А ще ж весною,білим цвітом,
Немов невіста у фаті,
Всім уклонялася з привітом.
Вродила літом ягоди рясні.
Що ж сталося,чому зламали?
Невже піднялася рука?
Заради втіхи,чи забави,
А чи байдужість то пюдська?
Можливо вітер поламав.
Не віриться,що люди для забави.
А ти байдуже не минав,
Занурившись в буденні справи?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327893
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.04.2012
автор: Павлусик-Кузмяк Олег Мико