Якщо ти хочеш відчути тепло тіла,
то іди до безхатченків та повій.
Досить сидіти тромбом
у судинах квартири
або останнім пнем
на лисині степовій.
У момент,
коли місто започатковує
post-mortem,
на вулицю драйвово зима харкає.
Саме безхатченки тоді
рвуть будинкам аорти,
і повії водіїв
напувають чаєм.
Погодься,
що ці двоє знають свою
справу,
вправно
впроваджуючи
тепло у люди.
Вони частіше соціальними,
аніж ти бувають,
навіть соціальнішими за Іуду.
Тому стань швидшим
за світло
і на вулицю біжи,
не зважаючи
на якесь
нерозуміюче бидло чи лід.
Вчись і вигадуй
нову науку
злободеннішу іржі.
Головне не підхопи
алкоголізм,
лишай чи СНІД.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327925
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 05.04.2012
автор: Журавлёв