Коли ти втомишся мене не любити,
Коли не знайдеться ані слів, ані часу,
Повернись – я зумію тебе прихистити,
Ми ще зійдемо на незайману терасу.
Мовчи, опускайся ближче до вогню,
Тепер у нас такі довгі-довгі зими,
Ти знаєш, я все ще вбороню
Малюнки твої і картини.
Що можна не пам'ятати про "нема чого жити",
Про сором, про ревнощі і про гордість ...
Ми минулих не станемо тривог ворушити -
Нам вистачить з тобою слова "совість".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327964
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.04.2012
автор: teodora