Буря

Вітер  гілки  рве  без  жалю,
Зараз  дивне  буде  щось,
Чорні  хмари  підступають,
Накрапає  стиха  дощ.

Місто  темрява  покрила,
Страшно  й  глянути  в  вікно,
Адже  там  небесна  сила
Нагнітає  жах  думок.

Ось  вже  грім  почав  атаку,
Розгулявся  лютий  шквал,
Люди  з  того  переляку
Заховались  у  підвал.

А  на  вулиці  ще  довго
Вітер  лихом  керував,
Не  прощаючи  нікого,
Хто  йому  перешкоджав.

То  була  не  просто  буря,
Що  завдала  всім  біди,
То  -  смертельна  Божа  кара
За  страшні  людські  гріхи  !

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328172
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 06.04.2012
автор: Bogdan Brezden