Душевна відлига (крига розтає)

В  мені  стільки  радості  та  біди,
Що  ними  я  б  зі  світом  поділився,
Я  би  пішов,  щоб  знати  куди,
На  час  війни,  на  самоті  хрестився.

Скільки  тих  коней  топчуть  душу  мою,
Я  на  світ  народився  двічі,
Із  землі  я  чую  благодать,
Коли  по  ній  свята  вода  іскриться.

Що  в  ній  такого,  у  душі  моїй?
Її  щораз  у  вірш  хотів  вкладати,
Димлять  коліна  на  вітрилі  цім,
Не  мніть  мене,  бо  можу  вас  зім'яти!

23.02.2012р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328185
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.04.2012
автор: Тарас Лісняк