І знову дощ… сумні слова
Зриває вітер прохолодний,
З сумним дощем сумую й я,
Цей стан речей цілком природний.
Похмурі хмари нам несуть
Минулі спогади журливі,
І вже дзвенять то там, то тут
Сумні акорди в літній зливі.
Краплинки суму б’ють в вікно,
Негода в душу поглядає,
Та тлінне тіло зігріває
Масандри сонячне вино.
Коли в душі йде дощ весь час
Вино зцілити може нас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328235
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 06.04.2012
автор: Ерох2