Так мляво обертаються думки
в обіймах пообідньої дрімоти!
Тихеньким порухом незримої руки
вколисані усі мої гризОти;
крізь стелю опускається небес
шатро гаряче і сліпучо-біле,
і у душі, як в юності, воскрес
чекання щем і мріяння несміле...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328261
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.04.2012
автор: Антошка