Заростає стежечка травою –
А по ній би ще іти й іти!
Без утоми, страху і без болю…
Як усе це довше зберегти?
Застеляє лід остигле плесо –
А зцілитись би прозорістю води!
Руки опустивши, ніби весла…
Як усе це довше зберегти?
Рідні, ви в дорогах віддалились…
Друзі, ви в тенетах суєти…
Дорогий, чому ми запізнились?
Як же всіх навіки зберегти?!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328367
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.04.2012
автор: Журавська