Коли зима нарешті відійде,
Святкують люди в Україні
Благої вісті святий день
З часів далеких і понині.
Це третя зустріч нас з весною,
Яка здолала зиму безперечно.
Благословляє землю Бог сівбою -
Раніше це робити недоречно.
До свята з вирію летять бузьки,
І виповзають на поверхню змії.
В цей день господар залюбки
Тварин вигонить на подвір‘я.
Коли дівчата йдуть по воду,
В народі є таке повір‘я,
Що пролісок дарує вроду,
А первоцвіт – заміжня мрія.
Щоб прославляли в небі Бога,
На волю випускають птахів,
Щоб горе не пускали до порога,
А зазивали щастя в кожну хату.
У церкві святяться проскури,
Які їдять зазвичай з медом,
Селянин зариває в ниво-кутах,
Й молитви посилає в небо.
Сьогодні небо нам віщує,
Що буде сонячним Великдень.
Нехай же кожен з вас почує
Слова священної молитви:
«Богородице Діво, радуйся! I я вітаю Тебе, Пренепорочна Діво, словами, якими поздоровив Тебе колись Архангел Гавриїл у Назареті. Ти повна всяких ласк, з Тобою Господь.
Всевишній підніс Тебе до найбільшої гідності в небі й на землі, бо вибрав Тебе на Матір Свого Сина. Ти одна з поміж жінок вибрана до такої гідності.
Тебе славлю, Тебе величаю, Тобі честь віддаю, Донько Предвічного Вітця, Мати Божого Сина, Обручнице Святого Духа.
Окрім такої гідності, Ти, Пресвята Діво, така покірна, що називаєш Себе Божою служницею.
Тож молю Тебе: навчи й мене тієї найбільшої чесноти - покори. Випроси мені ласки, щоб я міг(ла) лише тим величатися, що я Твій(оя) слуга. А коли буду Твоїм(єю) вірним(ою) слугою, тоді буду виконувати Божу волю в усьому і через те буду учасником(цею) Божої слави на небі. Цього від Тебе надіюся, про це Тебе сьогодні гаряче прошу.
Амінь
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328389
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.04.2012
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО