Ішли дощі.
Вже третій рік ішли дощі з твоєї пам’яті.
Пірнали в сни чиїсь пісні такі неспалені.
Збирались грози на суцвіття й розбивалися.
Ішли дощі.
Вже третій рік ішли.
І нам не спалося.
І ми дивилися крізь вікна і купалися.
І обливалися. Вінками обвивалися.
І ми пірнали у вітри, в які не вірили.
Ішли дощі.
Вже третій рік ішли.
Ми про це мріяли.
Небо прорвало і воно до нас спустилося,
І у волоссі хмари клубочилися.
Дахи жили немов плоти і згодом гинули.
І їхня доля була – якнайдовше втриматись.
Ми пропливли скільки змогли
І розсміялися.
І так зустріли наш з тобою Апокаліпсис.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328426
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.04.2012
автор: Ореолла