А ти ж сумуєш за мною?
Я за тобою так: за помаранчевими емоціями…
за небесний двобоєм?
Я заметушився, шукаючи де ти…
І так сум поліз по шкірі,
Сиджу, стрибаю! Посмішка - брешу собі!
Я тобі лишаюся покірним
Досі! Досі! Я дорослішаю, йдуть роки…
Ти - це дощі, за вікном квітень
Місяць радості: вставай, сміши і веселися!
Ти знаєш: з тобою відкритий,
«Я божеволію, адже обіймаю листя!»
Чисті відчуття, а отже приємні…
З твого дозволу я виговорюсь і замовчу…
Жаль, що не купив акварелі
Словами не сказати як «я тебе люблю»…
Проте начебто дорослий…
І я з впевненістю скажу «Я тебе люблю, моя осінь…»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328437
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.04.2012
автор: Антон Геч