Б'є бурхлива хвиля об гострі скелі, розбиваючись на мільйони кришталевих частин. У кожній діамантово чистій краплині відбивається ще непевний промінчик сонця, що тільки-но виглянуло з-за обрію. Легенький вітерець повіяв зі степу. полоскотавши мовчазні трави,які зовсім недавно розкинули свої віти після сну. Через тоненький одяг пробирається вранішня літня прохолода і пощіпує за шкіру. Яскраво рожеве сонце, вже повністю витягнувшись на небесному тлі, забарвлює глибоку, ніжну, й цнотливу голубизну у пастельні тони, а кучеряві хмари враз засвітилися ніжно рожевим кольором, доповнивши цю неймовірну композицію пейзажу. По морському полотні простелилася кольорова доріжка, що ніби запрошувала пройти по ній у цю глибочінь наповнену красою. Достатньо тільки ступити невеличкий крок і хвиля вражень скружить голову, заполонивши всі розумні думки. Ще трішки і ти станеш частиною цього чуда - цієї незбагненної краси.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328487
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 07.04.2012
автор: БарабашКа