Ми з тобою зустрілись випадково.
Та й отак, що не помітили зовсі́м
Ти був мені безликим перехожим,
А я тобі... не знаю чи була зовсім.
І не заглянувши чужому щастю в очі,
Пройшли ми навпростець крізь канитель крикливих лиць,
А серце й не подумало прокинутися з ночі,
Та ще й душа заснула разом з ним.
А дні ішли, летіли, бігли,
Стирали з пам'яті усе пусте.
Тож зустріч наша мимовільна
Давно вже не чіпає за живе.
Ось так забудеш все, живеш спокійно
В водовороті нових безкорисних стріч,
А світ сліпий, не попередивши, будує
Прозорі замки нездійсненних мрій.
І знову зустріч випадкова,
А може зовсім навпаки...
О доле, ти став для мене всім,
А я тобі ...безлика перехожа.
́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328492
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 07.04.2012
автор: Квітая