найкраще з усіх мовчань із печаттю генія.
між забутих старих попелищ не знайти б своє,
бо якоїсь із митей доп'є тебе чи доб'є,
лиш якщо воно у міжчассі твоє/не твоє,
якщо воно все-таки є, або якщо не є,
де розхристані душі метеликів у фойє,
де навіть осінь чомусь із чужими генами.
то хіба було щастя з такими очима шаленими???
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328526
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.04.2012
автор: ІлюзіЯ