Уже світає, ми в постелі

Уже  світає,  ми  в  постелі,
І  ти  ще  спиш,  кохана  наречена.
І  вже  обручки  є  у  нас  на  пальцях,
Твій  легкий  подих,  ніби  ми  у  вальсі.

Було  весілля,  свято,
А  потім  цілувались  радо,
І  згодом  ніч,  о  Боже,  ти  прекрасна,
Ти  вся  була  наповненая  щастям.

І  біле  плаття  на  тобі,
Ти  посміхалась,  моя  мила,
І  йшли  у  церкву  в  осінь  ми,
І  повінчалися,  щасливі...

Твій  теплий  подих,  ніжний  дотик,
Шовковва  постіль,  й  крик  душі.
Ми  вже  разом  будем  з  тобою,
Лиш  я  і  ти  на  цій  землі.

Лежу  я  в  ліжку,  нам  сімнадцять,
Ти  спиш  і  солодко  вві  сні,
А  я  все  мрію  про  майбутнє,
Щоб  ми  були  завжди  одні...
(A.G.)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328649
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 08.04.2012
автор: monax95