Ми створені в світі з тоненького скла,
Де миті - це грані кришталю,
Торкнутись так важко, бо всюди імла,
Залишила присмак мигдалю.
Розчавили руки на кисле вино,
Заскалене серце з гранату,
І губи на кригу замерли давно,
Шипами покрили кімнату.
Без крил опадали на землю, до ніг,
Застиглі, бездушні секунди,
Дорогу в минуле засипав вже сніг,
Відбиток любові-приблуди.
Крихкі є надії і мрії такі,
Тамую від страху я подих,
Бо стіни, здається, у світу тонкі,
Прольоти десь зникли на сходах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328650
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.04.2012
автор: Galkka