Пилат, що судити мусив,
Нічого не розумів:
Чому проти цього Ісуса
Так дико народ ревів?
"За що взагалі судити,
Лютують чого вони?"-
Питав, коли чув сердите:
"Розпни його! Розіпни!"
Цей натовп ще вчора слухав
Те, чого не чув Пилат:
"Не занепадайте духом,
Бо я переміг цей лад!"
Ще вчора вони просили:
"Учителю, смерть спини!"
Волали ж тепер щосили:
"Розпни його! Розіпни"
Обтяжених і безправних -
Спасав їх і їхніх чад,
Від Його ридань кривавих
Здригавсь Гетсиманський сад,
А ці знавіснілі люди
(Провинного без вини)
Сліпі в своїй дикій люті
Кричали:"Розпни!Розпни!!!"
Покірно терпів Він муки
Свого несучи хреста.
Пилат умиває руки,
Віддавши катам Христа
За те, що за них молився,
За те, що добро творив
І щедро добром ділився,
І притчами говорив,
Згорьовано і велично
З гріхами їхніми йшов,
Життя дарувавши - вічне!-
Лише за одну любов!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328713
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.04.2012
автор: Віра Нагорна