Душа - мов грубка,
висотана протягом,
жевріла жупелюкою,
виточуючи сморід.
Ота голубка,
що останнім потягом,
біжу-вигукую,
та млію бути поряд...
Занишкли всесвіти,
нахнюпилося листвище,
барвисте щезло в сепію,
що сльози на кілочку...
Її улестити,
чи випаде колись-то ще,
згорнутися причепою
вагону... звівсь у точку...
Дівчата... Що ж ви робите?!!...
08042012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328736
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.04.2012
автор: Микола Шевченко