Для чого в світі ти живеш?
У чому бачиш щастя?
В які моря ти запливеш,
В які, до чорта трясця!?
Чому в тобі завжди знайде
Для себе місце чарка?
А покоління молоде
Все вигнуте, як арка?
Ти мав би прикладом для всіх
Прожити цей відрізок.
А ти зачуханий від бліх
Самець для тупих кізок!
Поїв, поспав, потрахав баб,
Побив когось надворі
Ти такий сильний, але раб,
По шию в власнім горі.
Оце тобі, сусіде мій!
Скотино-наркомане.
Нехай слова ці, наче рій
Куса, як оси в рани.
Як схаменешся, то здіймись,
Живи достойно, гідно
Шукай не алкогольну вись,
А чесність всюдихідну.
Як не відновишся – здихай!
Здихай, мов та собака.
Під твоїм трупом, ну й нехай,
Загину я, писака!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328765
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.04.2012
автор: Андрій Конопко