Ось він - сигнал про скінчення вистави -
мого життя...
Почався відлік часу перед стартом
у небуття.
Відіграно передостанню дію - трагедії чи фарсу? -
і зал мовчить,
ні оплесків, ні свисту, - і не смію
забутися на мить...
Антракт закінчився. Знов маску надіваю,
йду під юпітери очей,
свою виставу - чи живу, чи граю? -
як лебедину пісню, відспіваю
під мерехтіння
жалібних
свічей...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328783
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.04.2012
автор: Антошка