Страшно дивитись прямо,
не повертаючи голови назад
що за суцільна драма
пустих, непотрібних розрад?
Далі зважати на слова-
обіцянки марні й нескінченні
яка ж це низька висота
просто ж смішно, злиденно!
Зґвалтована наша країна
ідеальними людьми,це ж влада
а що далі? самотня руїна?
нащо нам брехня? нащо зрада?
Кричати:"Люблю Україну",
й у провалля кидати без жалю
топтати червону калину
і не зважати на віру опалу.
Як шкода нам рідні краї
щоб не сталось-все їхня провина
Легше дивитись,як шахраї
Вбивають нашу ж Батьківщину.
Що далі?Страшно,тривожно?
А що зробити? Вже злякались?
діагноз-не спроможні.
Та чи ми хоча б намагались?...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328816
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 08.04.2012
автор: kore