Солодким голосом серце напивається,
Вночі приходить день і все спочатку.
То хто ми:друзі? Як це називається?
Не може бути так. Нема порядку.
Де писані закони як нормально жити?
Ідемо з ярликами "він", "вона".
Та хто ми: друзі? Як це пояснити?
Чи зрозумієш ти колись: я ще жива!
На сім тисяч секунд час зупиняється,
Це ненормально, якщо ніч не спить.
То хто ж ми, друзі?Як це визначається?
Немає правил, серденько ж мовчить.
Немає правди, бо тоді б вона відкрилася
Назавжди погубивши всі (людські) стандарти.
То хто ми: друзі? Від тебе я навчилася
Мовчати вслід й не розкривати чорні карти.
Але хіба так з друзями мовчать,
І прагнуть спокою, присутності й довіри?
То хто ми, друзі?Так всі люди вчать:
"Є безліч виходів". Але немає віри.
Я прошу в тебе вибачення знов і знов,
Та нічку зоряну ти ще раз підкупив.
Бо хто ж ми? Друзі. Не з наших це розмов.
Ти в своє серце сам мене впустив.
І може й зовсім не хотів впускати,
А я обманом шлях сама знайшла.
Бо хто ж ми? Друзі. За що ж переживати -
Дороги до кінця я не пройшла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328977
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.04.2012
автор: КатаПульта