Вогниками пам"ять оживляє кадри,
Річка, що в дитинстві переходив в брід,
Друзі і знайомі - перли і смарагди
І життя стежинка - мамин заповіт.
Очі волошкові і думки прозорі,
Радісні обличчя панували там,
Парусником білим у життєвім морі
Посміхалась юність селам і містам.
Ой, літа гарячі, безтурботні миті,
Де ж ви, браття-сестри, доленьку знайшли,
Промайнула казка, вже з роками - квиті,
Вже в самих перлинки-діти підросли.
Вітром із дитинства і лишень під вечір
Мамини накази пригадаю я,
Коли шлях життєвий скине ніч на плечі
І до ранку згасне стомлена земля...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329012
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.04.2012
автор: Невгамовний