Немає розквіту, немає,
Вік золотий давно зійшов.
Земля від голоду страждає,
Завмерши над пустим зерном.
Якесь зійде зернятко кволо…
Чи зможе прорости воно?
Чи на трубі зіграє соло,
Яке не чути так давно?
Стагнація до безнадії...
Непередбачлива весна
Захолодила наші мрії.
Не грає, а хрипить труба.
Безстидно чваниться багатство,
Цинізм фліртує на трубі,
Довкілля заросло злорадством.
Що ж я забув в такім житті?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329329
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 10.04.2012
автор: Г. Король