Так лагідно цілує сонце очі,
Так ніжно пестить шкіру, наче шовк.
Сховався тихо у душі дівочій
Примарний спогад – хижий, наче вовк.
Так добре: вовченя це приручила
Й живемо з ним у мирі вже давно,
Та в сон, як у туман я провалилась,
П`янкий й солодкий, як старе вино.
Я б у реальність вже й не поверталась,
Але – жива, і хочу ще пожить,
Хоча колись до болю закохалась,
Здається, буду завжди так любить.
10 квітня 2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329363
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.04.2012
автор: Dyed Fox