А перші квіти так повірили весні,
Її усмішці ще зрадливій, веселковій,
Та потоптав пелюстки юні пізній сніг,
Немов кохання перше серце юнакове.
Вони схилилися від холоду й жалю,
І пелюстки мороз із вітром розікрали.
А ще дощі, неначе сльозами, заллють
Ті перші квіти, що з тобою так чекали.
10.04.2012.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329365
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.04.2012
автор: тарпик