Яничари

Коли  злочинці  вільно  ходять  світом,
уникли  вони  суду  і  покари,
а  свій  народ  вдягають  у  лахміття  -
запам"ятай!  То,  друже  -  яничари!

Безбатченки,  яким  дісталась  влада
неправдою,  насильством  і  обманом,
яким  закон  не  зміг  у  тім  завадить  -
то    -  яничари,  брате,  яничари!

Ті  паразити,  що  всмоктались  в  жили
і  допивають  кров  народну  даром,
які  терор  державний  відродили  -
то  -  яничари,  друже,  яничари!

Це  діти  тих  кривавих  комісарів,
які  землею  сіяли  страхіття,
тепер,  як  у  минулому  столітті,
інтелегенцію  гвалтують  -  яничари!

Нешлюбні  діти.  Прокляті  вустами
тих  матерів,  що  з  голоду  вмирали,
тих  немовлят  на  мертвих  грудях  мами  -
то  -  яничари,  брате,  яничари!

Це  діти  тих,  хто  в  м"ясорубки  вієн
цілий  народ  багнетами  штовхали,
це  байстрюки  катів  і  конвоїрів  -
то  -  яничари,  друже,  яничари!

Невже,  народе,  сильний  і  великий,
тебе  підкуплять  гречкою  чи  салом
і  за  шнурок  підтягнуть  до  осики
ті  яничари,  брате,  яничари?!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329606
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.04.2012
автор: Борода