напутниця

перев’яжи-но  так  журбо  очі  мої  
смоляною  з  мереживом  плівкою
їж-бо  вогнистий  хліб  з  Коломиї      
шарпаючи  серце  його  зі  спокою        

доки  стигне  проїдай  ніч  люттю  
чорною  там,  де  піт  на  крижині
мого  тепло  світло  буття  лютню
грай,  щоб  ті  струни  жили  в  ній    

а  вдарить  вечірній  дзвін  полий  
на  столі  між  рубців  чорний  чай
на  самоті  до  зорі  ранкової  поли  
техніку  мексиканських  ікон
вивчай

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329762
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 12.04.2012
автор: ларс