Ти знаєш,як тебе не вистачає? До болю в серці.Так щемить воно.
Секунди поряд наче кисень я ковтаю.
Й портрет твій на уяви полотно собі малюю.
Дав би хто зброю. Хоч несправжню зброю.
А,може, не моє-перемогти?
Може,вже доля-марити тобою,
Життя шляхом тепер удвох іти?
Та хоч би як.Ти знай,що я сумую.
У кожнім погляді твоїм для мене струм.
Іще розряд. Є пульс? Так,жити буду.
Ти плюс,я-мінус. Протилежні.В цьому й суть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330147
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.04.2012
автор: Діана Климчук