Слухай,якщо мій літак розіб*ється,
а ця атмосфера, стане напругою
хай моє тіло спалиться, зтліється
на цьому рейсі злітною смугою
Слухай,якщо мій мобільний вимкнутий
Абонент поза межами і не в зоні
То,мабуть, тобі прийдеться звикнути,
Що мене нема,і далеко у скроні
Пролунає постріл останнього звуку
Хтось скаже слова і по чорному ящику
Я передам, що цілую їй руку,
І задихаючись у власному пластику
Мабуть, це сталося, як і треба,
А далі,як знак на твоїй долоні.
Я від землі підлітаю до неба
Не плач, бо сльози твої солоні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330269
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.04.2012
автор: СвітЛана