*****

Іду.  Туди…  Чому  ?  –  Незнаю!
Що  робитиму  я  там  ?  –  Себе  питаю.
Іду.  Навколо  тіні  і  чужі  обличчя
Ідуть  у  це  сторіччя.  Чому  ?  -  Бо  зве  рутина!
На  питання  :  «Що  таке  людина  ?»
Вони  мовчать,  не  знають,  кажуть
Щось  своє.  А  правда,  істина  –  ви  де?
Та  щоб  розвіяти  себе  є  поняття,  як  рутина  –
Секс,  байдужість,  влада  –  різнобарвність  нині.
А  піднесеність  душі  у  становищі  людини  ?
«А  для  чого  ?  І  навіщо?  Гроші  є  і  ми  живемо,
Убиваємо,  крадемо  і    йдемо,  йдемо,йдемо.
Ради  власної  мети  і  начхати  нам  на  Бога    
Й  на  піднесеність  душі.  Народились  ми  у  –  пеклі,
А  живемо  -  на  Землі,  ми  родились  в  –  перспективі,
А  померли  без  мети…  »
(17.05.2008  р.)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330308
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.04.2012
автор: Цимбалюк Оля