Вона пішла, ти не боявся,
Не сумував і не чекав.
Вона хотіла б, ти злякався,
Тому на вас чекав провал.
Так божеволіла від тебе,
Тебе любила над життя.
Ти просто приходив до неї,
Ти просто жив її життям.
Вам було не погано разом,
Вона весела, ти сумний...
Вона життя в тебе вселяла,
Ти просто дозволяв любити.
Вона любила день і квіти.
Ти ніч і дим від сигарет.
Так легко було з нею жити.
Так легко передбачити сюжет.
Як жаль, любити ти не вмієш,
Як жаль, вона так не змогла.
Ніколи ти її не зрозумієш,
Хоча вона така проста.
Вона чекала і любила,
Ти теж чекав, та не любив.
Вона хотіла все змінити,
Ти лиш за течією плив.
Ти знав, що в тебе щось забрали,
Ти знав, що все в твоїх руках.
Але бажання було мало,
І ти пішов зустріти страх.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330547
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.04.2012
автор: Марія Фурик