Все змінюється, й час невпинно плине,
Все те, що було, зупиниться й загине...
На жаль, людина теж неб́́́́́́́а́йдужа до змін,
Яскраве сонце знищить в ній шалений грім.
Можливо, зміни людям підуть і на краще,
Врятують від безодні створіння вже пропаще,
Відкриють новий подих, ма́буть, в останній раз,
Позбавлять від усіх турбот, проблем або образ.
Та люди і не розуміють, що є у них шанс,
Руйнують все, що бачать, змінюють баланс,
Баланс добра і зла, що в серці тихо спить,
Щоб розбудити демона потрібна лише мить.
Одна єдина мить, щоб зруйнувати все життя,
Хоч скільки Богу не молись, не буде каяття.
Звичайні будні перетворюються в пекло,
За спокій вічний боряться живі запекло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330771
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.04.2012
автор: Ксенія-Кароліна