1
Як же легко ми вбили кохання,
Як безглуздо кидали словами,
Мовчазливо, без сліз і прохання,
Збудували стіну поміж нами.
А колись ми у двох були разом
І вважали що це все назавжди,
Так чому ж ці взаємні образи,
Розірвали навпіл наше щастя.
Пр.
Давай стиснем, долонь до долоні,
Все пробач, пригорни до коліна,
Ти одна моя вічная доля,
Ти одна є моя половина.
2
Розкидає нас доля по світу,
Час вгамує у серці розлуку,
Ми пройдемо скрізь зиму і літо
Ми пройдемо скрізь радість і муку,
Ми своє ще кохання знайдемо,
І не зможемо вже щось змінити,
Нам залишиться тільки окремо,
Епізодами різними жити
Пр.
Давай стиснем, долонь до долоні,
Все пробач, пригорни до коліна,
Ти одна моя вічная доля,
Ти одна є моя половина.
3
Я благаю мене повернути,
Я благаю тебе повернутись,
Даруй Боже біду оминути,
Даруй Боже нам шанс схаменутись
Може статись що ми пожалкуєм,
Про назустріч не зроблені кроки,
Або прав був письменник Бегбедер
Що кохання живе лиш три роки.
Пр.
Давай стиснем, долонь до долоні,
Все пробач, пригорни до коліна,
Ти одна моя вічная доля,
Ти одна є моя половина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330851
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.04.2012
автор: Руслан Воскобой