Неспокій

Не  можу  більше  я  мовчати,
Коли  так  хочеться  кричати.
Коли  проходять  марно  дні,
Як  в  зачаклованому  сні.

Коли  на  серці  спокою  нема,
Хоча  пройшла  холодная  зима.
Здавалося  б,  усе  чудово,
Але  тріпоче  в  горлі  слово...

Кому  це  слово,  й  взагалі  для  чого?
Хто  винуватець  стану  отакого?
Що  заважає  жити  повноцінно?
Хто  відповість,  заплачу  я  безцінно...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331030
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.04.2012
автор: Ксенія-Кароліна