Давай усе залишимо, як є -
Мені так треба.
В житті у чомусь кожен виграє -
Була б потреба.
Жорстоким словом світ цей не назвеш,
Бо він єдиний.
Поглянь - он посміхається нам теж
Така ж людина.
І не біда, що час міняє нас
І в'януть квіти.
Ми навесні з тобою кожен раз,
Неначе діти.
Хоч і рука моя не дістає
З землі до неба,
Давай усе залишимо, як є -
Мені так треба.
(04.05.2011.№170)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331037
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.04.2012
автор: Вадим Косарєв