Чекаю на тебе заплющивши очі
Відривком з ненаписаної епопеї
Постанеш з криком в очах всесвітньої болі
Минучості кожного наступного слова
На півперіоді розпаду плутонію
І неперевершеною скульптурою
На жаль розіб’єшся під водою нахлинувших слів
Розсиплешся листками під ногами
У створених мною примар абсолютно досконалого створіння
І будеш шепотіти зірками з капель ртуті
На губах сірих не відчинених дверей
Нерозкритих рук невиконаних задумів
Беззмістовними словами опалишся
І криком застиглим навіки замреш у склі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331089
Рубрика: Білий вірш
дата надходження 17.04.2012
автор: В.Воццек