Так мало треба, щоб стало усе, все гаразд –
Сонечка в погляд,
Бо серед тисячі ввічливо мовлених фраз –
Слів же буває обмаль.
Бо серед натовпу, де всі чекають на щастя підков.
Часто безлюддя.
Де сподівання на віру, надію, любов –
Бачим лиш суддів.
Десь загубилися в шумі гуманних ідей –
Мудрість і сміх.
Боже, у людства так мало людей –
Побережи їх.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331097
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.04.2012
автор: Журавська