Заплутались стежини у моїм житті,
Початок де найти тепер собі,
Розв’язати як заплутаний клубок,
Не порвавши сплетений давно вінок.
А серцю боляче, воно уже не плаче,
Ринула гроза прямісінько на нього,
Коли ж би знати, що тебе чекає,
Була б готова ти давно до цього.
Не можу душу викласти я на папір,
Шукаю розв’язок, мов у рівнянні ікс,
Малюю схеми нелегких чомусь доріг,
Зрозуміти мене важко, та хто би зміг.
17.04.12
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331111
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.04.2012
автор: Марія Левківна