Жонглює час годинами та днями,
Ще й ілюзорність вибору дає.
Мо’ ти збагнеш: що це було із нами?
Життя триває – час у тебе є.
А ніч, немов ріка повільна й тиха.
Хто знає, чи до ранку доплисти.
Та цур тобі! Давно позбулась лиха,
На небосхилі мій єдиний – ти.
Це просто час жбурнув чужу годину,
Щось переплутав всемогутній час.
Ще ранок принесе чарівну днину,
І наша доля знов полюбить нас!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331123
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.04.2012
автор: Копачівна