Сонячне проміння падає в вікно,
Мрію одну маю я дуже давно,
За мною ходить та мрія всюди,
За неї мене не осудять люди.
Напевно це мрія кожної неньки,
Щоб були щасливі її діти рідненькі,
Я хочу, щоб любили землю свою,
Ту любов в спадок я їм даю.
В спадок вона йде з покоління в покоління,
Лиш треба мати до всього терпіння,
Щоб цінували дружбу, любов,
Щоб кожен стежку вірну знайшов.
Мої сини, моя надія,
В них моя радість, в них моя мрія,
Моя любов, моє життя,
В них материнські мої почуття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331134
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.04.2012
автор: Антоніна Грицаюк