Смугаста піжама – це лише те, що може відрізнити певну особистість від абстрагованого образу ідеальної типової людини сучасності. Для когось її одягнути – щастя, а для когось – клеймо і вічна самотність.
Хто ж «видає» цю дивну форму? Все просто. Це лишень моральні чи ідеологічні норми та принципи певного суспільства у певний час.
Ти єврей? Отримай піжаму.
Не віриш у Бога? Одягай форму.
Не вмієш пристосовуватись до того, що не влаштовує? Ласкаво просимо до смугастого братства .
А існує піжама для того, щоб ідентифікувати та згодом знищити усіх, хто здатен завадити існуванню світу у зручному для більшості вигляді. Знищити, видалити, стерти, спалити непотрібних! І все це буде підтримано нестримними оваціями з боку ніби небайдужих моральних людей.
Але іноді трапляються справді небайдужі. Це люди, які здатні просто бачити. Дивитись на світ як діти, яких ще не встигли заплямувати мораллю. У дитинстві ми сприймаємо звуки, запахи і образи. І лише згодом приходить скорботний час осмислення.
І ці, можна сказати, діти заради внутрішньої справедливості добровільно одягають смугасті піжами. Звичайно, деякі роблять це з допомогою інших, вже смугастих, людей, які по необачності наблизились до звичайного, адекватного світу.
Тож, якщо вас влаштовує цілком послідовне життя, протягом якого лейтмотивом проходить суб’єктивна мораль, що була колись вам нав’язана, тримайтесь подалі від незвичайних людей, бо в них під одягом може бути смугаста піжама для вас…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331239
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.04.2012
автор: Небайдужа пофігістка