Летить голуб, летить сизий,
Тай понад хатами,
Нема роду, світ не милий,
Бо немає мами.
Нема мами і не буде,
Пішла спочивати,
Скажіть мені добрі люди,
Де її шукати.
В’ється стежка, немов стрічка,
Тай понад хлібами,
Повертає вона стрімко,
До моєї мами.
Тут спочинок знайшла вічний,
Стомилася жити,
Залишивши світ це білий,
А нам вік тужити.
Мами фото поцілую,
Та гірко заплачу,
Мов голубка та воркую,
Та ненька не бачить.
Не бачить, не чує,
Не промовить слова,
Отака вона не втішна,
З мамою розмова.
Поплакала, потужила,
Немов та пташина,
Щиро Богу помолилась,
Вік ваша дитина.
Лети голубе сизенький,
Люба моя пташко,
Розкажи моїй ненці любий,
Як для мене важко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331397
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.04.2012
автор: Антоніна Грицаюк