Ті, що падають вгору

Живучи  майже  поруч
У  безмежжі  із  простором
Цілував  пальці  рук  моїх
Не  римуючи  з  досвідом.

Просто,  легко  і  з  пристрастю
Загубившись  в  прострації
За  межею  думок  моїх
В  нас  своя  дислокація.

Ті,що  падають  вгору
Не  бояться  розбитися,
Моя  втомо,  натхненна
В  поєднанні  із  пристрастю.
11.02.12

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331421
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.04.2012
автор: Катяха