Сонце промені ллє
На золочені кручі,
Вітер промені п”є,
Разом з листям несучи.
Поцілунок п’янкий
Ти приніс на вершину.
Як схід сонця палкий,
Червоніє калина.
Ти – джерельна вода,
Тебе пить – не напитись.
Місяць мрійно гада,
Як крізь хмари пробитись.
І у сяйві у тім
Ми сплетем свої руки.
Стане теплим наш дім,
І не буде розлуки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331488
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.04.2012
автор: Ліоліна