Повір нам любий брате,
як зараз, важко стало жить.
Бо п’ють кров нашу бюрократи
і не дають православному люду,
від кайданів ся звільнить.
Гей ти клятий душогубе,
людську волю не скорить.
Кров, яких тече ріками,
вона ж тебе поглине.
Більше тобі її не пить.
Знай народе Український,
ти духовно вже багатий.
І тебе не подолати.
Свободу не спинити –
ці слова дзвенять немов би дзвін.
І Господь подав тобі руку брате,
І підведе із колін.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331512
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.04.2012
автор: Віктор Варварич