Холоду немічні пута.
Котики ніжні на пруттях.
Квітень сидить на приступі.
Гріє заголені ступні.
Залишенець дощ підступний,
Іноді страшить путніх.
Ранки, весняні ранки,
Туманами сірими дуті.
Сміються, котикам смішно,
Хитають вербові пруття.
Знають, що буде тепло,
Променів сонячних жмуття,
Розкидають дні майбутні,
По травневому білому цвіту,
Жовто-зеленій руті.
Котики, милі котики.
Погляду теплі дотики.
Сидять на вербових пруттях,
Всміхають стомлених путніх.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331556
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 19.04.2012
автор: терен юрій