Всміхається квітень посеред весни,
Замовкла під хатою вишня в убранні.
Їй теж, мабуть, сняться закохані сни,
І хочеться знати — вони не останні.
В напрузі тримає від холоду цвіт,
Захований в серці від ночі до рання,
Здається, що скоро відкриється світ
У світлих мережках палкого кохання.
Лиш теплий промінчик чекає вона,
Що раптом у сяйві засвітиться вволю,
В душі заспіває весна запашна
І квітами рясно простелить їй долю! 2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331778
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.04.2012
автор: Lana P.